Діагностика туберкульозу.

 

Рентгенологічні дослідження: флюорографія, поліпозиційна рентгенографія, томографія, спеціальні дослідження - 15000 і 35000 профілактичних флюорообстежень на рік. 
Бронхоскопічні дослідження - 4200 на рік. З 2003 року впроваджена відеобронхоскопія.
Лабораторна діагностика: клінічні, біохімічні, цитологічні, мікробіологічні, імунологічні дослідження - 313000 на рік. Протягом року виконується 100000 мікробіологічних досліджень. Бактеріологічний відділ виконує функції централізованої бактеріологічної лабораторії.
Функціональна діагностики: електрокардіографія, реографія, функція зовнішнього дихання - 13000 досліджень на рік.
Ультразвукова діагностика плевральної порожнини, органів черевної порожнини, передміхурових залоз - 4000 досліджень.

 

Лікування хворих.

 

У стаціонарі на 620 ліжок щорічно лікується 2500 хворих. 
На 450 фтизіотерапевтичних ліжках лікуються хворі з деструктивними, поширеними формами туберкульозу органів дихання, бактеріовиділювачі, хворі на хронічний полірезистентний туберкульоз та за соціальними показниками.
У лікуванні хворих впроваджені стандартизовані режими хіміотерапії згідно з рекомендаціями ВООЗ.
Широко застосовуються парентеральні способи введення протитуберкульозних препаратів (внутрішньовенний, внутрішньоорганний електрофорез та інші).
Протягом року виконується 3000 бронхоскопічних лікувальних процедур, щоденно 40-50 хворих отримують медикаменти ендобронхіально.
Відновлені колапсотерапевтичні методи лікування - штучний пневмоторакс і пневмоперитонеум.
На 90 ліжок лікуються хворі на позалегеневий туберкульоз: функціонують ліжка кістково-суглобові, урологічні, гінекологічні, офтальмологічні, менінгітні.
За 20 останніх років у відділенні оперовано 576 хворих з приводу позалегеневого туберкульозу.
Ленегево-хірургічне відділення на 80 ліжок працює як обласний торакальний центр. За рік проводиться близько 550 операцій. Із 2003 року впроваджені відеоторакальні операції. 
Хворі на туберкульоз із супутньою патологією, крім медикаментів, отримують фізіотерапевтичне лікування та голкорефлексотерапію.
З метою реабілітації здійснюється лікувальна фізкультура.
Результати лікування хворих на туберкульоз протягом багатьох років знаходяться на рівні близькому до середньоукраїнських показників.

 

Організаційно-методична робота.

 

1. Організація протитуберкульозної роботи в містах та районах області:

• семінари, конференції фтизіатрів і лікарів загального профілю з питань профілактики, раннього виявлення туберкульозу, діагностики та лікування хворих;

• розробка та видання інструкцій і рекомендацій із протитуберкульозної роботи;

• контрольні виїзди в підпорядковані протитуберкульозні заклади.

2. Щотижневий моніторинг по всій області виконання планів:

• профілактичних флюорографічних обстежень дорослого населення,

• контрольованого амбулаторного лікування хворих на туберкульоз;

• обстеження контактних;

3. Щомісячний моніторинг виконання планів:

• туберкулінодіагностики;

• протитуберкульозних щеплень;

• виявлення туберкульозу серед груп ризику і „обов'язкових" контингентів;

• госпіталізації хворих на туберкульоз;

• результатів лікування по категоріям хворих;

• смертності від туберкульозу;

• санітарно-освітньої роботи.

4. Централізований контроль (робота лікарської комісії) за:

• первинною діагностикою і підтвердженням випадків рецидивів туберкульозу;

• відбором та направленням хворих на хірургічне лікування;

• допуском до роботи хворих на туберкульоз.

5. Контроль лікарів диспансерного відділення за:

• розподілом санаторних путівок;

• призначенням лікування в амбулаторних умовах і контроль за проведенням цього лікування;

• ефективністю лікування уперше захворілих на туберкульоз, хворих із рецидивами та хворих на хронічні форми легеневого і позалегеневого туберкульозу;

• розподілом між протитуберкульозними закладами області хіміопрепаратів.

6. Облік хворих на активний туберкульоз по області і контроль за своєчасним їх переводом в групу подальшого спостереження та зняття з обліку.

7. Наукова робота і підготовка кадрів: проведення семінарів, конференцій із лікарями загальної лікувальної мережі і фтизіатрами, курсів удосконалення медичних сестер, підготовка лікарів-інтернів, виступи на всеукраїнських і інших з'їздах, конференціях, семінарах та в медичних періодичних виданнях із досвідом роботи тощо.

8. Аналітична оцінка епідеміологічного стану з туберкульозу та прийняття відповідних рішень.